Третя осіння ніч,
за хмарами,
глибоко в сонному небі,
тремтять літаки,
пахне теплим промінням яблуко,
у подольській живій синеві,
уяви собі Синевір,
і сосновий його Ліс,
і багаття з його судин,
і Кохання,
його зірки світять з сотень окружних галактик.
Дайте Тій, хто була лиш для Мене, Щастя,
Світлі Сили в Космічній Грі,
Любов не можуть міряти роки,
Вона не гасне, навпаки,
уже розквітнівши, росте,
усе навіяне, пусте,
у цьому світлі відпадає.
Коли ти ясно відкриваєш
у теплім серці власні істини,
то очі люблять заіскритися,
нахлинуть чудом кольори..
шкода, що зараз ти не поряд,
хоча ти поряд і завжди.
Світло заповнює всесвіт,

Коментарі
Дописати коментар